-
1 worship
1. n1) поважання, шанування; поклоніння; глибока пошана; обожнювання; схиляння2) рел. культ; віросповідання; богослужіння, відправаplace of worship — церква; храм
worship of images — шанування ікон, поклоніння іконам
act of worship — богослужіння, служба божа
3) пошана, шанаYour (His) W. — ваша (його) милість (звертання)
2. v1) поклонятися; схилятися; шанувати2) обожнювати, боготворити; палко кохати3) рел. брати участь у богослужінні; молитися (особл. у церкві)* * *I n1) шанування, поклонінняthe worship of rank [of wealth, of intellect, of success] — преклоніння перед званнями [перед багатством, перед розумом, перед успіхом]
hero worship — поклоніння героям, знаменитостям ( часто іронічно), to offer worship to smb; smth поклонятися кому-н., чому-н.
2) peл. культ; віросповідання; відправлення церковних обрядів; богослужінняforms of worship — релігійні обряди, ритуали
place of worship — церква, храм
worship of images — ідолопоклонство; поклоніння іконам, шанування ікон
3) icт. шана••II vYour [His]W — Ваша [Його]милість (про суддю, мера; в Великобританії)
1) поклонятися, схилятися; шануватиto worship God [idols] — поклонятися богу [ідолам]
to worship money [success] — преклонятися перед багатством [успіхом]
2) обожнювати, боготворити3) peл. відвідувати церкву; молитися ( в церкві) -
2 respect
1. n1) повага2) увага3) pl привіт, шанування4) відношення, причетністьto have respect to smth. — стосуватися чогось, мати відношення до чогось
in all respects, in every respect — в усіх відношеннях
in respect of (to), with respect to — щодо (чогось)
in respect that — беручи до уваги (щось); зважаючи (на щось)
to pay one's respects to smb. — засвідчити комусь свою повагу (своє шанування); відвідати когось
without respect of persons — незважаючи на особи, незважаючи на чини й звання
2. v1) поважати, шанувати2) додержувати, не порушуватиto respect the law — поважати закон, додержувати закону
3) мати відношення, стосуватися4) щадити, милуватиas respects — щодо, стосовно
* * *I [ri'spekt] n1) повага2) pl привіт, вітання3) увага4) відношення, стосунокII [ri'spekt] vwithout respect to /of/ — безвідносно, не беручи до уваги
1) поважати, шанувати; дотримуватися; не порушувати2) стосуватися, мати відношенняas respects — що стосується, відносно
3) щадити -
3 gyniolatry
-
4 reverence
1. n1) глибока повага; шанування; шанобливістьto feel reverence for smb., to regard smb. with reverence — поважати (шанувати) когось
2) благоговіння, побожність3) уклін, реверансYour reverence — розм. ваша велебність
His reverence — жарт. священик; преподобний (панотець)
2. v1) глибоко поважати; шанувати2) благоговіти (перед кимсь, чимсь); ставитися побожно (до когось, чогось)* * *I n1) глибока повага; шанування; пошана, шанобливість; благоговіння2) уклін, реверанс3) цepк. ( Reverence) преподобіє ( титулування священика)II v1) глибоко поважати; шанувати2) благоговіти -
5 veneration
nшанування, шанобливість; благоговіння; схиляння* * *n.шанування; преклоніння, благоговіння; to hold smb., smth. іn veneration почитати /шанувати/ кого-н., що-н., схилятися перед ким-л., чим-н.; the veneration of іmages поклоніння ідолам -
6 worship
I n1) шанування, поклонінняthe worship of rank [of wealth, of intellect, of success] — преклоніння перед званнями [перед багатством, перед розумом, перед успіхом]
hero worship — поклоніння героям, знаменитостям ( часто іронічно), to offer worship to smb; smth поклонятися кому-н., чому-н.
2) peл. культ; віросповідання; відправлення церковних обрядів; богослужінняforms of worship — релігійні обряди, ритуали
place of worship — церква, храм
worship of images — ідолопоклонство; поклоніння іконам, шанування ікон
3) icт. шана••II vYour [His]W — Ваша [Його]милість (про суддю, мера; в Великобританії)
1) поклонятися, схилятися; шануватиto worship God [idols] — поклонятися богу [ідолам]
to worship money [success] — преклонятися перед багатством [успіхом]
2) обожнювати, боготворити3) peл. відвідувати церкву; молитися ( в церкві) -
7 allotheism
-
8 duty
n1) обов'язок; повинність2) функція; чергування; вартування; вахта; перебування на службіon duty — на чергуванні; на службі; черговий, вартовий
to be on duty — чергувати, вартувати
to be off duty — бути вільним (від чергування); не чергувати
3) церк. відправа, службаministerial (clerical) duty — церковна відправа
4) військова повинність5) повага, пошана, шанування, шаноба, шанобливість6) гербовий збір; митоto lay duties on smb., smth. — обкласти податком когось, щось
7) тех. продуктивність; потужність, корисна робота (машини); режим роботи8) с.г. гідромодуль (тж duty of water)duty man — військ. рядовий, солдат робочого підрозділу
* * *n1) обов'язок, моральне зобов'язання2) функція, обов'язок; чергування; вахта; перебування на службі; цepк. служба; військова повинність; місія, завдання3) повага, шанобливість4) гербовий збір, податок, мито5) тex. продуктивність (котла, насоса); потужність; корисна робота ( машини); режим завантаження або роботи (машини, конструкції)6) c-г. гідромодуль (тж. duty of water) -
9 esteem
1. n1) повага, поважання; шануванняto be held in esteem — бути поважаним (шанованим, визнаним)
2) думка, оцінка3) слава, репутація2. v1) поважати, шанувати; високо цінувати3) оцінювати, давати оцінку* * *I [i'stiːm] nповага, шанаII [i'stiːm] v1) поважати, шанувати; ( високо) цінувати2) думати, вважати ( яким-небудь); розглядати ( як що-небудь)3) cпeц. давати оцінку ( у статистиці) -
10 hagiolatry
n; рел. -
11 honour
1. n1) честь; чесність2) благородство, шляхетність; честь3) добре ім'я, добра репутація, честь4) цнота; чистота; доброта; жіноча честь5) почесть; шаноба, пошана; повага; шануванняin honour of smb., smth. — на честь когось, чогось
6) слава, честь7) честь (у формулах ввічливості)your H. — ваша честь
9) pl почесті; урядові нагороди, ордениthe last honours — останні почесті, похоронна церемонія
10) pl відзнака (при складанні екзаменів)11) уклін, реверансhonour lap — спорт. коло пошани
honour system — а) система приймання екзаменів на основі повного довір'я студентам; б) розконвоювання в'язнів
honours degree — унів. диплом з відзнакою
2. v1) шанувати; поважати, вшановувати3) фін. оплатити* * *I n1) честь, чесність; благородство2) добре ім'я, гарна репутація; ( жіноча) честь; цнотливість, чеснота, чистота3) пошана, шана; повагаin honour of smb, — на честь кого-небудь; на знак поваги до кого-небудь; на згадку про кого-небудь
honour lap — cпopт. коло пошани; честь, слава
4) честь5) pl почесті; ( урядові) нагороди6) pl; cл. відзнака ( при здачі іспитів)7) pl; кapт. онери ( старші козирні карти)8) icт. уклін, реверансII v1) шанувати, поважати2) ( with) удостоювати3) дотримуватися ( умови); виконувати ( зобов'язання)4) eк. акцептувати ( тратту); оплатити (тратту, чек) -
12 venerable
adj1) шановний, поважний3) стародавній; освячений віками* * *a1) поважний, гідний шанування (за віком, заслугам)2) древній; освячений століттями; venerable relіcs [ruіns] священні останки [руїни]; under venerable pіnes під древніми соснами -
13 hagjolatry
n рел.шанування святих -
14 allotheism
-
15 gyniolatry
nшанування, культ жінок -
16 hagiolatry
n; рел. -
17 reverence
I n1) глибока повага; шанування; пошана, шанобливість; благоговіння2) уклін, реверанс3) цepк. ( Reverence) преподобіє ( титулування священика)II v1) глибоко поважати; шанувати2) благоговіти -
18 venerable
a1) поважний, гідний шанування (за віком, заслугам)2) древній; освячений століттями; venerable relіcs [ruіns] священні останки [руїни]; under venerable pіnes під древніми соснами -
19 veneration
n.шанування; преклоніння, благоговіння; to hold smb., smth. іn veneration почитати /шанувати/ кого-н., що-н., схилятися перед ким-л., чим-н.; the veneration of іmages поклоніння ідолам -
20 honour
I n честь, почесть, шана, повага, шанування- civil honours громадянські почесті- military honours військові почесті- naval honours військово-морські почесті- royal honours королівські почесті- special honours особливі почесті- dinner in honour of smbd. обід на чиюсь честь- guard of honour почесна варта- peace with honour почесний мир, мир на почесних умовах- place of honour почесне місце- reception in honour of smbd. прийом на чиюсь честь- seat of honour почесне місце- to give honour виявляти повагу, віддавати пошану- to pay honour виявляти повагу, віддавати пошану- to render the honours віддавати почестіII v дотримувати (умов); виконувати (зобов'язання)- to honour one's commitments виконати свої зобов'язання- to honour one's obligations виконати свої зобов'язання- to honour one's pledges виконати свої зобов'язання
- 1
- 2
См. также в других словарях:
шанування — я, с. Дія за знач. шанувати. •• Моє/ [вам] шанува/ння усталена формула вітання з ким небудь … Український тлумачний словник
шанування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шайность — шанування, почесть … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
іконоборство — а, с. Громадський рух у Візантії у 8 9 ст. проти шанування ікон, мощей і т. ін. || Боротьба проти шанування ікон … Український тлумачний словник
культ — у, ч. 1) Релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. •• Служи/телі ку/льту духівництво. 2) кого, чого, перен. Поклоніння кому , чому небудь, шанування когось, чогось. •• Культ осо/би сліпе поклоніння комусь, безмірне звеличення,… … Український тлумачний словник
повага — (почуття, ставлення до когось / чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), поважання, (по)шана, шанування, у[в]шанування, шаноба, признання; пієтет, поклоніння (глибока повага); данина (вияв… … Словник синонімів української мови
божество — а/, с. 1) Те саме, що Бог. 2) заст. Про предмет захоплення і шанування … Український тлумачний словник
гінотеїзм — у, ч. У релігіях деяких народів – шанування одного з багатьох богів, головного … Український тлумачний словник
засвідчувати — ую, уєш, недок., засві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого небудь. || Підписом або печаткою завіряти що небудь. •• Засві/дчувати пова/гу виражати своє шанування кому… … Український тлумачний словник
іконоборець — рця, ч., іст. Прихильник іконоборства; ворог шанування ікон … Український тлумачний словник
мітраїзм — у, ч. Релігія у Стародавній Індії та Ірані, в основі якої шанування міфологічного персонажа Мітри, який гарантував стабільність і злагоду між людьми … Український тлумачний словник
